До матусі спішу на обід

Небо  сипле  у  двір  снігопадами,
День  насуплено-сивий,  як  дід.
А  я  душу  сьогодні  порадую  -
До  матусі  спішу  на  обід.

І  лишень  двері  скрипнуть,  відчується,
Як  смачненьким  із  кухні  війне.  
Аромат  на  порозі  тупцюється,
Закликає  до  столу  мене.

Мамин  супчик  і  хліб  зі  скоринкою,
Смак  дитинства,  тепла  і  турбот.
І  млинці  круглощокі  з  начинкою
Зводять  дух  на  вишневий  компот.

Закрадеться  з  минулого  в  спогади  
Присмак  щастя  дитячих  років:
І  обійми,  і  мамині  погляди,
Й  поцілунки,  як  сонце,  палкі.

Безтурботно  змішається  з  радістю,
Неповторний  той  запах  і  смак.
А  на  вікнах  налиплою  заздрістю
Снігопад  залишатиме  знак.

Ти  присядь  біля  мене,  ріднесенька,
Відпочинь,  натомилася  вже.
Світла  доля  з  розквітлими  веснами
Хай  ці  миті  для  нас  береже.

16.03.2019.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829447
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2019
автор: Світлана Вітер