Повіривши, укотре обпеклася.
Ну що ж, нехай гіркий, але — це досвід.
Порядність зараз явно не на часі,
Хоча таланило мені до... досі.
З цинізмом зустрічалася не часто,
Тому, напевно, втратила я пильність.
Беріг донині Бог мене, на щастя,
Довіра — генетична в мене схильність.
Тепер я на холодне буду дути,
(Хоч сумнів не дає мені спокою...)
На цьому світі різне може бути,
Можливо й стану стервою жорсткою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829335
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2019
автор: Патара