Журавлі летіли понад ха́тами,
Ткали рушники собі криля́тами.
Мою весну несли журавлики,
Поміж хмарами, мов кораблики.
Ой пливли ті журавлики,
Мов по морю сірі равлики,
Сумувала дівчи́нонька:
Нема хлопця із війноньки.
Падали рушники-хмари́ноньки
Під ноги нашої дівчиноньки.
Чорними хрестиками кла́лися,
Віночком весільним сміялися.
Мати нареченого молилася:
Не вберегла. Пробач, просилася.
Поплач, доню, моя невісточко,
Прийшла похоронка-вісточка.
На журавликів разом дивилися.
Обидві плакали-журилися.
Не тихо ворогів проклинали,
Прокляття вбивцям посилали.
Скрипка плакала-голосилася,
Журавлики на голівоньки всілися.
Махали ко́сами, мов криля́тами,
Вже не летіли вони понад ха́тами.
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829261
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2019
автор: Михайло Небайдужий