Коли трава ця встигла прорости?!
Коли цей крокус виткнувся з-під ґрунту?
Коли минуло сонце блокпости
Й дісталось до призначеного пункту –
До того, що всі звуть його «Весна»,
Яка дарує окові етюди?
Коли це сталось – лід зняла Десна
Й набрала кисню у блакитні груди?!
Крадусь узліссям тихо, наче кіт,
У сіті вух – пташиний спів піймала.
Який чудовий (правда, люди?) світ!
Лише б любов... у ньому місце мала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)