А їхня весна ,обсипалась цвітом ...
і більш, не зацвіте у маминім саду.
їхні очі ,не побачать сонця літом-
бо куля, обірвала пору золоту.
І Красивих молодих у розквіті літ...
розп'яли, на хресті урагани вітри.
зламали ,віти не зацвіте більше цвіт...
бо згоріли, від вогню спалаху війни.
Свою кров пролили і віддали життя
вража куля живе тіло обпалила
і мати над труною оплакує єдине дитя
ховає у сиру землю плаче калина .
Горить запалена свіча на могилі
квіти білі айстри засіяла весна
співають сумні пісні пташки милі
і свого синочка оплакує мати сирота.
М Чайківчанка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828998
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2019
автор: Чайківчанка