Спадає сніжок біленький
Із гілки, що на сосні..
-Ну як ти тут, мій рідненький,
Повідаєш що мені?
Світлини Героїв на стелі
Змарніли попід дощем.
А вітер морозом стелить
Й окутує ніч плащем.
Цю тишу, що серце крає,
Сховала в собі зима.
-Синочку, тебе немає.
Шукати тебе дарма..
Холодний стоїть з граніту
Цей Слави меморіал.
А пустка мовчанням гнітить –
Закрився в небі портал.
- Чому, так? - волає серце
І сльози струмком летять.
Вогню язики у скерцо
Тихенько палахкотять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828976
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2019
автор: Ольга Калина