http://music.i.ua/player/9479871/114429/4540372/
Душа туриста проситься надвір,
Аби піднятись до високих гір,
Аби сходити з друзями у ліс,
З тими, що в дитинстві разом зріс.
Так хочеться посидіти в траві,
Щоб відчуття і враження - нові,
Й відчути носом аромат димку,
Й зварити щось поїсти в казанку.
Душа туриста – це людська душа,
Що проситься у пісню й до вірша,
Аби торкнутись трохи до краси
Чистої, як крапельки роси.
Так хочеться проснутися в траві,
Щоб крапельки роси – по голові,
Щоб небо синє тонуло в очах,
Щоб вітер вигнав із душі весь страх.
Душа туриста пам’ятає все
Й покірно свій рюкзак весь час несе,
Аби ми пам’ятали про любов,
Яка нас заставляє жити знов.
Так хочеться ще сто доріг пройти
І по життю кохання зберегти,
Щоб разом цінувати кожну мить,
Яку нам доведеться ще прожить.
18.02.2016
http://music.i.ua/user/9479871/114429/4540371/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828956
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 14.03.2019
автор: Павло Коваленко