Поглянь, народе оком божим? !
як же дмуть вітри зі Сходу.
Він подає нам знак божий
хто каламутить чисту воду.
Розгніваний вітер лютує,
із коріння рве ялину.
де юродиве панство жирує...
валить, з ніг деревину.
Тузи , зрадники й вампіри ,
перевертні ,злі дракони.
деруть, з мого брата шкіру
і мати земля б'є у дзвони.
Схаменися- царю на троні!
зупини, придворні слуги.
нехай не служать -мамоні,
земля, не стогне від наруги.
Рубають, винищують ліси...
за ліри ,везуть у Європу.
гадять, безродні скажені пси...
ведуть, корабель до потопу.
Пишуть, драконівські закони,
встановили космічні ціни ...
природа, веде погроми-
і стукає у царські стіни .
Опам'ятайтесь ,лиходії!
бо буде вам лихо на землі.
ви привели до бід стихії...
і Донбас, горить у вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828889
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2019
автор: Чайківчанка