("Купідону" присвячується)
Ти зачинив ті двері переді мною,
Коли я келих коли хтів упити.
Я свій полтиннік аж тоді зажав
У кулаці, дістав - щоб не забути.
Вино лишилось непочатим в залі,
Людей - як імпульсу у мертвім тілі.
А світло... не забули нам його лишити,
Хоча рахунок йде... на нас чекає
Той "Купідон", що під землею там сидить,
Напої солоденькі він нам пропонує...
А зараз тут - свої. Не наші, ми тут - гості.
Гаразд, я не піду. Я тут лишусь. І почекаю.
Ти теж прийди. Вина ти принеси.
Чи коли? Та щоб моє горло
Не було сухим. Я не голодний,
Гаразд! Неси ти той рахунок,
Та не на тисячу! Десятки - це не мало.
А сотня - вже багато, і не кажу я
Про мільони! Я вже піду - коли ця ніч
Прекрасна прийшла... Поглинь мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828791
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2019
автор: KunYKA