Чого ж ти, березо,
Опустила віти?
-Дівчина козака
Мала тут зустріти.
Давно вже поїхав.
Обіцяв вернутись.
Весна прилетіла
Милого не чути.
Кожен день роками
Спливає без ласки,
А була в житті їх
Пречарівна казка.
Зустрічі й зітхання,
Поцілунки красні.
Ночі із зірками
У обіймах гасли.
Щастя дні,як птахи,
В небо полетіли.
Крилами-літами
Радість розтрусили.
Кожен рік береза
Із весною плаче,
Спомином вмиває
Личенько козаче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828761
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2019
автор: Олеся Лісова