Ніч небеса завішує зоряними гірляндами…

Ніч  небеса  завішує
Зоряними  гірляндами…
Жінка  та  —  знову  з  віршами,
З  дактилями  і  ямбами.
Знову  у  них  шукатиме,  
Чого  в  житті  забракло…
Вірші  —  її  галактика
З  лицарями  й  гераклами.
З  помислами  пресвітлими,
Вчинками  біло–чистими,
Щастям,  з  людьми  привітними,
З  сонячним  падолистом…
В  дійсності  ж  —  надто  хмарно,
І  непроглядна  темрява…
Завтра  —    гнітить  ,  як  мариво…
Сохне  родинне  дерево…
І,  хоч  в  житті  все  складно,—
З  віршами  їй  світлішає!
Зоряними  гірляндами
Ніч  небеса  завішує.
©  Володимир  Присяжнюк
10.03.  2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828548
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2019
автор: Володимир Присяжнюк