Ті надписи на пачках сигарет
Лиш спокушають швидше їх купити.
Давно вже ні для кого не секрет,
Куріння не вбиває. Вийду покурити.
Брехня, що з кожною затяжкою
Моє життя немов коротшим стане,
Але щовечора із пляшкою
Готовий покурити я востаннє.
І поки бореться з курінням хтось,
Людей вбивають тільки інші люди.
Комусь себе вбивати довелось,
Коли дорога завела в нікуди.
Куріння викликає рак легень,
Та ми не встигнемо від раку вмерти,
Бо нас, в якийсь один прекрасний день,
Всіх вб'ють війна, кохання чи їх жертви.
А хтось, що так нагадує мене,
Постійно хоче кинути курити,
Продовжує, хоч знищує себе,
Все більше зловживаючи любити.
Ніяк змиритися не може з цим -
Не сигарети нас усіх вбивають.
Але здається, глянувши на дим,
Своє життя із ним я видихаю.
Стою, стискаю пачку у руці,
А ця затяжка мов удар багнета.
І обпаливши фільтр вже вкінці,
Життя погасне наче сигарета.
09.03.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828388
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2019
автор: grotath