Відчиняю…

Асоціативне  до
Шон  Маклех:  «Двері  важкі  відчинені»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828144

         «Од  звичайного  погляду  скрите
           відкривається  лиш  дивакам.
           Прочитай  золоті  манускрипти,
           подивися  у  вічі  вікам.»
                                                                     (Л.  Костенко)

Вже  давно  відчинив  би  я  двері
Й  проспівав  би  молитву  просту...
Та  чи  вистачить  в  світі  паперу
Змалювати  завітну  мету
Де  пророслими  в  мудрість  словами,
Наче  чистої  думки  рілля,
На  торфовищах,  вкритих  братами,
Проростають  новітні  поля?..
Зіржавіли  серця,  не  рушниці,
Копачі  лиш  чекають  момент,
Коли  куля  -  спокуси  дурниця
Перетворить  життя  у  фрагмент.
Відчиняю...
Й  нічого  не  бачу.
Відчуття  неймовірне  якесь,
Одночасно  сміюся  і  плачу
Та  палаю,  як  свічка  увесь.
І  у  тім  недогарку  спокути,
Ніби  погляд-промінчик,
А  то!,
Визирає  з  душі
Ризикнути,
Щоб  його  не  побачив  ніхто...

08.03.2019р.

Картина:  «Той,  що  стукає»  Автор  Шупляк  Олег
http://mrolik.arts.in.ua/gallery/w/415153/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828306
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.03.2019
автор: Serg