ЗАЖУРИВСЯ БОГ, ДЕ – КИЛИНА Й ВЕРБИНА

ЗАЖУРИВСЯ  БОГ,
                   ДЕ  –                            
КИЛИНА  Й  ВЕРБИНА

Ой  калино,  калино,
Наша  ягідко  ти,
Де  поділась,  дівчино
І  твої,  де  сліди.

Де  верба,  яка  поруч,
Що  з  тобою  була…?
Ви,  як  разом  стояли,  
Україна  цвіла.  

Тож  ви  символ  країни
І  народна  краса.
Прийшло  зло  у  в  Вкраїну
Й  не  смутіть  небеса.

Повертайтесь  на  місце,
До  коріння  свого,–
О,  Небесна  Царице,
Мати  Брата  Мого.

Сам  Отець  зажурився
І  послав  Він  Мене,    
Щоб  на  все  подивився
Й  пам’ятав  про  одне.

Як  відсіяти  зло
Й  у  відсотку  якому.
А  добро  під  крило
І  забрати  додому…

Він  зіслав  з  неба  Сина,
Бо  багато  полови  –
Це  Його  Батьківщина
І  Він  зробить  онови.    

Оживить  стан  людини,
Пропадуть  міста  й  села,
Бо  людці  –  це  тварини,
Буде  люд  не  веселий.

Й  щоб  доніс  людям  правду
І  про  Мене  й  про  Себе.
В  свої  руки  взяв  владу,  
Бо  на  все  воля  –  неба.

Ой,  калино  й  вербино,
У  молитві  спасіння.
В  бережися,  людино,
Не  втрачай  покоління…

НЕХАЙ,  ГОСПОДИ,  БУДЕ  НА  ВСЕ  ТВОЯ  СВЯТА  ВОЛЯ.

08.03.2019  р.

Намісник  Бога  на  землі
Майбутній  Володар  світу
коронований  Господом  Богом                          А.  Рогуля  (РАЙ)    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828293
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович