Наврочені миті

                                                   [i]          «  На  те  й  буває  першою  любов,
                                                                     аби  за  нею  чергова  явилась»[/i]
                                                                                                               Невідомий  автор
Мені  колись  циганка  ворожила,  
що  доживу  до  ста,  як  не  умру,  
і  що  тоді  нова  чекає  мила,  
коли  забуду  першу  і  стару.  

І  ось  тому,  як  незабутня  казка,  
явилась  ти,  аби  у  серці  знов
заворушилась  ластівкою  ласка.  
І  що  то  є,  якщо  це  не  любов?

Подякуй  долі,  що  і  це  немало,  
коли  приходить  перша  і  остання.  
За  всі  мої  печалі  і  жалі,  
за  те,  що  я  не  перший  на  землі,  
ти  обняла  мене  й  поцілувала,
а  я  й  не  знав,  
                             що  це  вже  –
                                                           на  прощання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828189
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: I.Teрен