Я обожнюю очі
твої, особливо,
коли блищать.
Їхній колір
мене чарує,
знову змушує
мене замовчать.
Я милуюся
ними години,
а то і дні,
а, можливо,
навіть і тижні.
Я без них
жити не можу.
Як огорне мене
твій погляд,
я топлюсь у
шаленім екстазі.
Знову згадую
Афродіту.
Все порівнюю
її з тобою.
Кажуть, людям
далеко до Богів.
А я стверджую -
навпаки.
Твої очі
без сумніву
зможуть
перевернути
цей світ
догори.
Ти мене
просвіти,
як так легко
змінювати світи?
Як так легко
стати богинею
світової краси?
Я обожнюю
очі твої,
їхній колір
мене чарує,
знову змушує
мене замовчать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828111
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.03.2019
автор: Кирилл Падухевич