Помовчи зі мною про кохання,
Не кажи, прошу, нічого про любов,
Хай ця ніч, можливо і остання,
Стане тишею німою, для нас двох.
Заховай в шухляду згаслу свічку,
Щільно шторами прикрий у світ вікно…
Ми ввійдемо вдруге в життя річку
І знов склеїмо розбите щастя-скло.
Помовчи зі мною про розлуку,
Поки поряд ти, я серцем всім живу
Взявши за узду печаль і муку,
Виганяю за поріг гірку тугу.
Помовчи зі мною про бажання
І душею ти відчуй, що хочу я…
Кажуть люди, золото-мовчання,
А терпіння наше, це саме життя.
Помовчи…І я не зроню й слова,
Хай за нас шепочуть римами серця,
Ми і так все знаєм підсвідомо,
Що я твій навік, а ти лишень моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2019
автор: Ярослав Ланьо