СТОЯЛА ШИПШИНА

               СТОЯЛА  ШИПШИНА
Стояла  шипшина,
Як  коровай  біля  хати  -
Це  мамина  ласка  цвіла.
Коли  ж  рвала  груди
Туга  волохата  -
Шипшина  тугу  відняла.

І  мамині  квіти,
Що  житцем  зовуться,
Цвітуть  від  весни  до  морозів.
І  батькові  руки,  
Що  медом  всміхнуться,
Мені  пам’ятаються  й  досі.

Цвіла  ще  калина,
Під  вікном,  біля  хати-
Це  мамина  вірність    була.
Куди  б  занесла  
Мене  доля  крилата-
Я  всюди  той    квіт  берегла.

26.11.1988р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828007
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.03.2019
автор: Ганка Поліска