А що життя для тебе означає?
Чим ти живеш? Чого дуже бажаєш?
Чи знаєш,друже,це,чи знаєш?
Та може й знаю,може й знаю..
Живу,як всі, працюю,вчусь...
Нічим не відрізняюсь...
І кожен день,і кожен день..
Я відчуваю,що скоро зрівняюсь...
З всіма людьми,із натовпом створінь...
Скажи мені,мій любий друже,
як описати можеш ти життя?
Хтозна,хтозна..
Мабуть,робота і сім'я, будинок,
гроші,відпочинок,
квартира дітям і спочинок ''вічний''
Не так,не так,мій друже,ні..
Ти вже і сам створянням став...
Вже не живеш,вже не живеш..
Просто по течії бредеш...
Життя-це те,що є у нас...
Лише один єдиний раз..
Життя - коли ми живемо...
Абсурд,я знаю...Все одно..
Життя-коли ми живемо..
Коли ми люди, мріємо,йдемо...
Коли ще боремось за когось і за щось...
Коли ми плачемо...
Коли ми сміємось..Коли кохаємо ми..
І коли в стіну б'ємось...
За свою дурість і довіру щиру..
Та це життя..Ми живемо..
І мусимо людьми лишатись назажди..
Якби там сумно,темно в світі не було..
Ми - кожен.Люди..
І ми живемо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827887
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.03.2019
автор: Лілія Левицька