Настала тиша, вечір і мовчання.
Лиш інколи зоря з неба впаде.
Давай з Тобою поговорим про кохання.
Вже скоро й місяць золотий зійде.
Зітхає вечір стомлено й тужливо.
Не говори мені холодних слів.
Скажи що прийдеш. не кажи «Можливо».
Скажи усе мені, що Ти хотів.
В житті завжди, лиш ясність допоможе,
Цього мабуть ні з чим і не зрівнить.
Хоч «Так», хоч «Ні», ні в якім разі «Може»
Бо це якраз і може все убить.
По небу сині хмари вітер гонить,
Вони біжать і їх не зупинить.
Мовчання у розмову сумнів ронить…
Кажи, як є, не треба щось темнить.
04.03.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2019
автор: Валентина Рубан