Мчать, у даль бистрі коні та й дзвенять копита,
І знялась ,курява у полі шляхом битим.
Промайнули, пронеслися, протупотіли...
Крізь багнюку і пилюку за вітром летіли.
О скажи ,друже хто зупинить вороного?...
В'ються чорні гриви у коня молодого,
Прагне, волі й воленьки у чистім полі,
І у квітучім раю -сонце квіт для долі.
Летять, баскіїі коні -де високі трави,
Де сизокрилі журавлі ходять як пави.
І не бояться ,дощу тільки блискавиці...
Мчать шалено , за вітражем як біла птиця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827853
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2019
автор: Чайківчанка