Постукав Березень в вікно:
"Скоріше двері відкривайте!
До вас спішу уже давно,
Навстріч біжіть і зустрічайте!"
Відкрила двері: " Що ж, заходь
Я так давно тебе чекаю."
Даю стілець: ".. спочинь, посидь" -
І чай духмяний наливаю.
-Ну що повідаєш мені?
Де в світі був і що там бачив?
Дорогу ти вказав Весні?
Вона спізнилася неначе…
Крізь хуртовини зимові,
Тебе в віконце виглядала.
Щоночі снився ти мені..
Як довго я тебе чекала..
Удвох сиділи за столом,
За чаєм довго гомоніли.
А дощ із снігом за вікном
Від злості вили й стугоніли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827695
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2019
автор: Ольга Калина