Нехай Вам рими за́вжди спати не дають,
Складають ямби із хореями сонети,
А строфи й стопи струнко у рядок стають,
Дактилі й анапести грають на кларнеті.
Кружляють Музи в увертюрі цілу ніч,
Високі гамми слів торкаються до пліч.
І амфібрахії впрягають вам Пегаса,
Щоби натхненнями п’янкими із кола́жу,
Сплетіннями із мантри слів і антуражу,
Несли в казкову даль аж до висот Парнасу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2019
автор: Ольга Калина