Ода

Нехай  Вам  рими  за́вжди  спати  не  дають,
Складають  ямби  із  хореями  сонети,
А  строфи  й  стопи  струнко  у  рядок  стають,  
Дактилі  й  анапести  грають  на  кларнеті.  

Кружляють  Музи  в  увертюрі  цілу  ніч,
Високі  гамми  слів  торкаються  до  пліч.

І  амфібрахії  впрягають  вам  Пегаса,
Щоби  натхненнями  п’янкими  із  кола́жу,
Сплетіннями  із  мантри  слів  і  антуражу,  
Несли  в  казкову  даль  аж  до  висот  Парнасу.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2019
автор: Ольга Калина