Зупиниться час,
Я зійду з планети
У вічному ритмі життя
Гулятиму серед нескінченності зір.
Я наче та птаха,
Облітаю сотні планет,
Торкаюсь сірого місяця
Тону в темну безодню.
І світо сонця мені усміхається,
Теплом тіло наге огортає,
Я вештаюсь космосом,
По ньому літаю.
І це не кінець,
Пролітаю галактики,
Заплющивши очі кохаючи час,
Я обдарована ніжністю,
Розкриваю душу
Дарую усім,
Вона цей космос
По якому літаю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827613
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2019
автор: MiriamS