Верталось моє серце у ті дні,
Що відійшли далеко-предалеко.
Там тато був ще зовсім молодий,
І на подвір’ї ясени росли,
І вітер колихав струнку смереку.
З роботи мама радісною йшла
У синій сукні з усмішкою сонця.
І їй назустріч бігла я мала
Чи тихо виглядала у віконце.
І шелестіло листя у садку,
Була така прекрасна зелень літа.
Літав метелик, мов на повідку,
Земля томилась спекою зігріта.
Місила баба тісто на пиріг,
Виблискували боком спілі вишні.
Спинися, часу плин та часу лік!
Бо ж ті часи були таки розкішні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2019
автор: Наталія Ярема