Поетам влітку пишеться про квіти,
Про сонце, в синім небі, море, пляж.
А що тут дивуватись?.. Гарний в літа,
Такий собі святковий антураж.
Як блискає й гримить, чорніє небо
І злива ллє - це осінь золота.
У віршах падолист такий - що й верби
Ковтають сльози. Сум і гіркота!..
А взимку на душі стає світліше.
Хоча й не завжди сніжно - це не гріх,
Коли поет згадає в кожнім вірші
Про білу завірюху чи про сніг.
Як тільки світ стрічається з весною -
Поети - як коти... У них - любов,
Де кожен вірш наповнений хмільною!..
Кипить, бурлить, в серцях і в римах, кров!
А проліски!.. Ну, як їх не згадати?!
Це ж гріх, такі прикраси обійти!
То й що, що їх аж надто вже багато?
Без них не буде в віршах смакоти!
І всі ці теми - завжди актуальні!
То ж, критик, пам'ятай: ти - не палач!
Хоч лірика простенька і банальна -
Для неї завжди знайдеться читач!
Він вип'є, залюбки, неначе пиво,
Чи може, як горілку, чи коньяк,
Незмінну красномовність того чтива,
Бо все ж таки - це вірші, як ні як.
Поет у кожен вірш вкладає душу,
То ж кожен вірш - поетове дитя!
Якщо й трясти писаку, ніби грушу,
Не викине дитину на сміття.
Любов така - подібна материнській,
А дітище для матері - святе!
Якщо й нема у вірші й краплі блиску -
Митцю його створіння - золоте!
Коли немає й натяку на риму,
Чи ритміка пішла гуляти в ліс,
Будь добрим, критик, кулаком не гримай,
Бо так дадуть!.. Аби тільки доніс.
*********
Можливо, ця іронія комусь здалася злою.
Пробачте, але наміру такого я не мала!
Хотілось посміялася над вами й над собою!
Тому такого віршика - для жарту написала.
********
Знайшла цей віршик сьогодні в своєму записнику.
Не пам'ятаю, чи вже викладала, бо це стареньке,
але здається, що ні. Не сприймайте як образу.
Просто посміхніться. Всім бажаю творчої
наснаги і гарної весни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827527
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2019
автор: Елена Марс