[i]Життя іде та що нам з того
Коли довкола лише тривога
Хоч жити живи, як ні так прощавай
Але край даху... це не дорога
Там не підеш у далеку даль
А за горами, за лісами
Шлях життя вимірюється роками
І на узбіччі сади його ростуть
Є у ньому дикі груші
Це всі загублені нами душі
Яблуні там теж цвітуть
Вони ті муки, що нас ждуть
Слива безлиста там росте
То все те горе, що рідних жде
А у далині горіх старіє
І всі біди у собі гріє
Життя іде сади ростуть
Лише дороги садівників ждуть[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827452
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2019
автор: Logvinov