Не будуть раді нам звичайно всюди, не всюди нас запросять за столи, не слабкість, коли часом плачуть люди, плачуть бо довго сильними були! Спіткають час від часу нас невдачі, веземо попри все життєвий віз, від радості також буває плачуть, від чужих бід фальшивих більше сліз! Є сміх крізь сльози і сльоза від сміху, плачуть багаті, й зовсім без гроша, від болю, смутку, а комусь на втіху, сльози показують, в людини є душа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827392
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2019
автор: Олег Князь