З О.Мандельштама
Весна холодна. Голод. Крим стари́й,
Як був за Врангеля – у чомусь наче винний.
Пси у дворі, лахміття старовинне,
Димить в очах не знати день котри́й.
Та сама лагідна в серпанку далина́,
Бруньками повниться густе гілля черешні.
Стоять дерева, скромні, нетутешні,
І, як та іграшка, мигдальна дивина.
Природі не згадать свого ім’я,
Де в мороці Кубань, а в Україні
У повстянім взутті селянські тіні
Все стережуть оселі без пуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827296
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 01.03.2019
автор: Стах Розсоха