Відіб'юся в тобі, наче в дзеркалі,
Відчуттями по тонкому склу,
Навпростець по зимовому перкалі,
Щоб твоєму наснитись теплу.
Навпростець по небесному зареву,
Оминаючи пастку зими,
Ти оаза моя… Наче маревом,
Поцілуй мене та обійми.
Поцілуй мене вій легким помахом,
Коли ніжність сягне через край,
Відіб'юся в тобі на півподиху…
Ти оаза моя і мій рай.
Відіб'юся в тобі, наче в дзеркалі,
Навпростець, огинаючи сни,
Перейду по холодному перкалі,
Тільки руку мені простягни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827075
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Марічка :)