Холодних не люблю очей.
В очах уся душа людини,
вони у радості хвилини
горять у тисячі свічей.
Вони пронизують наскрізь,
чутливе будоражать серце
та у потоках рим і терцій
перетікають у каприс.
Ніжності море у милих очах,
світять зірками завжди по ночах,
світлої днини вони наяву –
морем казковим кохання пливу.
Ці очі ніжністю мене
у юності ще полонили
і все життя давали сили,
хай щастя їх не омине.
Їх неосяжна глибина
мене поглинула навіки,
кохання повноводні ріки
дарує на завжди вона.
Ніжності море у милих очах,
світять зірками завжди по ночах,
світлої днини вони наяву –
морем казковим кохання пливу.
27.02.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827017
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Олександр Мачула