Ти вмiєш посмiхатися очима…

Ти  вмієш  посміхатися  очима,
може  за  цим  криється  любові  сила.
Не  знаю,  але  серцем  своїм
відчуваю.
Може  ти  той,  що  зміг  би
забрати  у  мене  все
і  віддати  сторицею.
А  може  такий  вже  не  прийде  ніколи,
або  його  і  на  Землі  немає  взагалі.
Невже  знову  не  буде  з  ким
дивитися  на  перші  проліски,
на  дощову  веселку,
слухати  ображене  гудіння  джміля.
Залишилося  мало  часу,
чи  знайду  плече,
щоб  не  опектися  гаряче.
Знаю,  Життя  -  це  не  гра,
а  постійна  молитва  та  боротьба...



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826875
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2019
автор: Svitlana_Belyakova