Я дуже чекаю на тебе, людино моя.
Часто дивлюся в небо, там світить зоря.
Всі в душі моїй хмари у світло твоє поринуть.
І, можливо, зараз - марю, але впевнена – тебе я зустріну.
Невідомого потайки кроки відлунюють.
Часом чую, як близько вони розгулюють.
Ті думки, які не здійснилися,
Бо мріяти ми вже втомилися.
Між поривами часу бажання зустрілися,
Переплелися в пошуках забутого.
В той момент сни розлетілися.
Зустрінемось тридцять першого лютого?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2019
автор: Рія