Кохання вмира по краплині:
Несказане вчасно слово,
Чи видана зайва фраза-
Що лезом блисне випадково...
Й закрадуться в душу тіні,
І знати не будеш, і чути,
Як десь, щось важливе і ріднє
По крапельці з тебе виходить
Не подана вчасно рука,
За сплином відпущені дії..
І зачіска- Що,це нова!?
Вона про цю фразу й не мріє...
Рвучи на момент сьогодення
Й на руку мотаючи нерви
Кому, і вже що ти доводиш?!
Скінчились запаси натхнення
Набране потай SMS.
Ти вже не дивуєшся диву...
Кусаєш за лікоть-чому?
Чекая на правду. Мотиви?
Краплинками лагідних мрій
Воно по тихеньку відходить..
Змовчиш що все ж любиш її..
Та годі. Нема і не буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826607
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2019
автор: Katran