НЕ ВБИВАЙТЕ

         НЕ  ВБИВАЙТЕ
Не  вбивайте  своїх  матерів!
Ні  непослухом,  ні  словами.
Вже  недовго  лишилося  їм
Дивувать  білий  світ  разом  з  вами.

Дивилась  я,  як  плаче  стара  мати:
Не  кривлячись,  без  зморщок  на  чолі...
Сльози,  як  град  котились  самі...
Вуста  зімкнуті,  кам’яні.

Нестерпний  біль  в  собі  тримати,
Що  слів  нема,  щоб  розказать...
Але,  чи  треба  світу  знати?-
Що  вже  нема  кому  спитать:

-Як  спали?  Як  здоров’я,  мамо?
Поїли  щось?  Звідки  прийшли?
Як  завжди,  зайняті  ділами,
Собі  розраду  в  праці  знайшли!

Таких,  ось,  слів  -  не  чує  мати...

Чужими  стали  рідні  діти.
Блакитне  небо,  теж,  чуже.
Любисток,  мальви,  саду  віти  -
Наче  непотріб  стали  вже.

Чи  ж    можна  вимолить  у  Бога:
Порозуміння  самоти?
І  найпекельніша  тривога!
-Гріхи  дітей-Небо!-  Прости!!!

Не  вбивайте  своїх  матерів...

05.11.2017р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826449
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2019
автор: Ганка Поліска