Коло річки сивий кінь
П’є холодну воду
Задивився вдалечінь
В дощову негоду...
- Ой, ти коню, коню
Тай срібляста грива,
Чи була у тебе
Доленька щаслива?
Чи знав ти простори
І щастя свободи?
Чи один лиш хомут
В жару і негоду?
- Була моя молодість
Весела й щаслива,
Бо поруч подруга -
Струнка, злато грива.
Дружно гарцювали
З нашим возом - щастя,
Думали - гадали,
Що в житті все вдасться.
Не ваблять простори -
Не стало подруги...
Вже мені всерівно -
Радість, чи наруги.
Стоїть кінь біля води,
Аж мороз по спині...
Усе згадує свою
Подругу єдину.
17.02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2019
автор: Веселенька Дачниця