і де твої крила, що їх так любила?
і де твій незламний дух?
від подиву широко очі відкрила
на мить зупинився рух
дивився згори, як же ти понтувався:
"дивись, в мене інше життя"
ну як чужі руки? нове щось дізнався?
душа зачерствіла твоя
а я, дорогенький, попереджала:
нічого й ні з ким - без любові
вона на такого, як ти, чекала,
їй - гроші одні. не розмови.
ти ще десь недавно уголос сміявся,
ти досі при друзях крутий
тобі не джек-пот по житті попався
ти просто повівся, дурний
ну де твої крила? де твоя гордість?
де дике твоє серце?
чому не блистять, як зі мною, очі?
важливі- пусті стали речі?
я так любила твою свободу
ти був, наче криця, незламний
ми разом проходили море без броду
твої лікувала рани
твоїми світами я дихала вільно
і їхав нам дах нереально
тепер на землі ти, тепер не мрієш
без мене не так цікаво?
02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826169
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2019
автор: blackberry_poems