ти хочеш пеклом мене налякати?
я бачила вчора всіх демонів
я пройшла неповторних дев'ять кіл.
ні кричати.
ні мовчати.
ні сказати.
ніби легені стиснули ременем
і нема ні кінця.
ні початку.
ні міри.
темрява безкінечно дихає прямо в серце
очі- в одну точку, стіни давлять прірвою.
а свободи так мені хочеться!
а за спиною- зовсім-зовсім несхвальний шепіт
я все, що тисне-болить з кров'ю вирвала
хай підступно в руках не тріпочеться.
ти більше ніколи не будеш колишньою
та ніч- з тих, на яку потрібно зважати
не слухай нікого, чужих, ані родичів
ти [слава Богу] в тому Содомі є лишньою.
тобі нема там, кого поважати.
й ніхто вже не зробить тобі боляче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825911
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2019
автор: blackberry_poems