Я повинен усе записати,
Всіх людей, що обабіч сидять.
Я повинен себе розпитати,
Де я буду за років так з п'ять?
Я сиджу і чекаю відльоту,
Білий сніг покриває асфальт.
Мене сумнів турбує на йоту,
Чи я зможу закрити гештальт?
Є п'ять днів серед друзів і рідних,
Є п'ять шансів пробачить собі.
Нарівняти уявлень нерівних
Й далі все це тягти на горбі.
Я лиш дуже попрошу у неба,
Позитивних і сонячних діб,
Це деньки мені стимулом треба,
Віддаляючим мій власний гріб.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825857
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2019
автор: Андрій Конопко