22.08.07
З тихим мереживом із золотого дня,
Ніч розпрощалася ховаючи зорю,
Щасливим подихом свіжість вдихаю я
І хочеться кричати:
-Я люблю!
Пташиний спів звеличує природу,
Око милуючи квіти цвітуть,
А в мене є звабляюча нагода,
Тобі співати:
- Я тебе люблю!
Навколо трави польові шлють аромати
І паморочиться від цвіту мигдалю,
А я не втомлююся повторяти,
Одне й те саме:
- Я тебе люблю!
Потоком щастя виринає з серця
І я із радістю комусь його проллю,
Воно ж нестримне невгамовно рветься,
Тому що я тебе люблю!
Радіє все чаруючи навколо,
Не залишаючи місця жалю
І забувається недобре й дріб'язкове,
Від чарівної фрази:
-я люблю!
І хай які нас ждуть випробування,
Я все те переможу і стерплю,
Бо у душі живе моїй кохання,
А на устах завмерло:
-я люблю!
Christine@
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2019
автор: kristin