Мені крила давно обламали
Люди – близькі, далекі, мабуть і я.
Що крила! Пробиті навіть забрала.
Зброю забрали – вона не моя.
Скорботи, марні посули, журба
Оточують мов нещадні примарі,
Давно проти мене була ворожба,
І таврують тому досі чари.
Хитаюсь, навіть вже падав не раз,
Та досі сил вистачає вставати,
Бо сонячне сяйво – мій дороговказ,
Не маю права ніяк програти.
09.02.2019
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825585
Рубрика: Нарис
дата надходження 15.02.2019
автор: Левчишин Віктор