Якби тіні могли кричати?
Якби тіні могли тікати?
Вони б мабуть не тікали,
а просто йшли як йдуть люди.
Коли вже надто терпко, щоб пам'ятати.
.............
Тихо.
Не гримаючи дверима.
І по щоках стікала б не одна сльоза.
Їх спогадів,
Що не відбулись.
В тобі.
В мені.
І в цьому перехожому.
.............
І сидять так ніби
Ніхто не йшов.
П'ють чай.
А на ранок вертаються.
Цілують ноги.
Ридають.
Кажуть, що не витримають
Цієї безмірної самоти.
Жити загубленими і безликими
Так ніби їх ніколи й не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2019
автор: Gabriet Ksenia