У нас немає вищої мети
як об'єднати вільну – у єдину
і незалежну нашу Україну,
спокійну і достойну висоти.
Але даремно не дається воля.
Її ми захищаємо в боях,
і разом обираємо той шлях,
де нам ще усміхнеться наша доля.
На те і дана Богом ойкумена
на теренах прадавньої землі,
куди не сунуть носа москалі.
На те і є держава суверенна.
Куємо незалежність: від сусід,
од їхньої опіки вікової,
від участі в розв'язуванні воєн,
од бід, які несе лукавий рід.
А спокій...
Де той спокій?
Може й сниться
і, може...
Може не лише мені,
але й усім полеглим на війні,
що мріяли, із рідної криниці
напитися цілющої водиці
і не перевернутись у труні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825398
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.02.2019
автор: I.Teрен