Я хотів би літати як птах,
Мати крила, легкі як повітря,
І десь високо, там в небесах,
Їх розкривши, летіти за вітром.
Тихим помахом свого крила
Від землі відірватись назавжди,
Щоб мене моя мрія вела
Хоч далеко, та тільки до правди.
Я хотів би літати як птах,
Людям в очі згори подивитись,
В них побачити радість і страх,
А можливо і жити навчитись.
Розрізняти навчитись людей,
Що міняють костюми і маски,
Коли в відблиску їхніх очей
Не залишилось жодної іскри.
Є птахи, що летять вище хмар,
Коли того попросить їх серце.
Долю вибрали наче Ікар
І впадуть вниз, обпалені сонцем.
Підіймусь, як птахи, догори,
Але я полечу значно вище.
Буде байдуже все, хоч умри,
Коли вже на душі попелище.
13.02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825353
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2019
автор: grotath