Я вже в дорозі, бачу промінь сонця,
Він так лоскоче мій кирпатий ніс..
І тягнуся до нього крізь віконце,
а потяг мчить, не чуючи коліс!
Летить щодуху, ріже нашу відстань,
Спів щастя лине із його грудей,
і спів мій чути аж до твого міста..
до серця твого повз чужих людей.
В долоні б'є легкий та дикий вітер,
хапають очі пристрасно цей світ!
Чомусь твої згадались перші квіти
й цілунок , що ховався кілька літ...
Колеса лунко стукотять, щосили..
Тернистий шлях наш довгий, нелегкий.
Згадай той танець під дощем,
мій милий,
той щем у грудях , вечір наш терпкий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825349
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2019
автор: дівчина з третього поверху