Скажи, що муляє і ятрить душу,
Що не дає спокою серцю твойому.
Я постараюся зігріти тіло в стужу,
Із пристрасті і почуттів багаття розпалю.
Ти не ховай, не затуляй, роз'ятрюй рану,
Поглянути повинна ще яка у неї глибина.
Обачно, обережно я дістану,
Той біль, що довгі роки жити заважав.
Хай ліками для тебе стане ніжність,
Її на день я три рази з любов'ю подаю.
І тьмяний блиск в очах, обличчя блідість,
Під покривалом почуттів, я вірю, не знайду
Повір, відкрийся і забудь вже про минуле,
Довірся почуттям, що знов знайшли тебе.
Попробуй тільки про хороше думать,
Й метеликом, у грудях, щастя пурхати почне.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822769
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825342
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 13.02.2019
автор: М.С.