Дивне небо кличе не вагомо
Як пір'їнка грози і дощі,
А любов дарує щастя дому,
Квітка має пелюсточок шість,
Квітка вишні - розквітає вміло
І дарує ніжні почуття,
Ти даруй барвисті світла крила!
Я до тебе в ночах прилітав,
Ніби ангел стану біля тебе,
Подарую Сонечко навік,
І горить дощами спрагле небо,
Дай йому води живий потік.
Щоб кохання оживало стягом,
Білим-білим, як душа твоя,
Вірить в диво вільна дивна птаха
І втішається усе земля.
І так хочу, щоб розквітла вишня,
Щоб кохання вірило тобі,
І птах білий пролітав в узвишші,
Ніжний голуб забував весь біль,
Бо його голубка ніжить легко
Їх пташат, вона уже його!
Скоро прийде літа сильна спека,
Не бажай нічого в днях сумного,
Бо любов вернеться, бо красива
Квітка розквітала все життя!
Ти моя нагідка та журлива!
Ти цвіт вишні, щастя на літа.
І тоді озветься голуб білий,
Закурличе в небі він, в далі
Тільки хмарки дощиком сіріли,
Тільки парили вільні журавлі...
31.01.2019. 13:07.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2019
автор: VitaLina