Принеси…вкради у сонця мені весну… принеси
Роз’ятри спогади, вскрий вени чекань,
Зігрій небо застигле кров’ю своєї краси,
Дістань ту заблудшу весну для мене, дістань
Боляче?- Зтягни лахміття всіх забобонів,
Обсип ніжністю… засій...своєю жагою
Спали одяг, зроби те, що досі не смів
І збудеться, попри міць звичних кордонів
Те, про що ніколи ні в кого не буде слів
Скажи, хіба не це давно володіло тобою?
Те, що другий замість тебе прийде – не жди,
Ніхто не випустить вітер вчасно на волю,
Тому що лише ти один знаєш, як дістатись туди -
В неможливе, розтопивши мій сніг під собою.
© Олена Зінчекно 13.02.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825276
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2019
автор: Zinthenko Olena