У голові засіла думка людей, котру я спонтанно почув: «Війну не виграти, якщо у тебе тільки три патрони». Глибока філософія сірої буденності, тих, кому наплювати, де жити, як жити і, взагалі, буде Україна чи не буде. Їх війна закінчилася ще тоді, коли просвистіли перші кулі, і поодинокі каплі крові впали на холодну бруківку. Вона і не починалася для них, бо в їхньому розумінні уже давно нема за що воювати, а скоріш за все ніколи й не було. Їх війна триває лише в їх гаманцях. Три патрони – це достатньо, щоб тримати оборону і показати свою стійку позицію. І я відповім чому! Перш за все потрібно визначити, що для вас війна. Для мене це те, що відбувається кожен день, і не тільки на сході України, бо там я ніколи не був за час бойових дій, для мене вона відбувається по всій території, бо цей конфлікт є таким, що зачіпає всі сфери діяльності, а не лише захист кордонів чи територіальної цілісності. Ця війна, можна сказати, йде на всіх фронтах, а однією з найважливіших її складових є інформаційна війна, бо хто вміло володіє та оперує інформацією, той, як відомо, володіє світом. Не потрібно зводити все до такого далекого чи близького східного фронту, бо він всюди. Війна завжди поруч. І саме три патрони кожного із нас – це наша міцна стіна оборони, непохитна стійкість. Я хочу розповісти вам про свої три патрони.
Перший з них – це Дух. «Дух, що тіло рве до бою…», - пам’ятаєте ці рядки? Саме в непохитності та твердості духу я вбачаю першу складову нашої оборони, бо сильний духом – сильний і тілом, стійкий до впливу чинників, холодний та розсудливий. Дух нашої нації. Він у кожному з нас, він живить та напуває, не дає відступити від принципів та ідей.
Другий з них – це Воля. Воля до перемоги, до кращого життя. Міцна опора, що не дає похилити голову та опустити руки, тоді, коли в тебе уже ніхто не вірить. Наша воля – це щит у національній боротьбі. Вільно мислити та вільно дихати – ось зброя, що не дає ворогам на всіх фронтах скорити наш дух.
Третім моїм патроном є – Слово. Так, саме воно, гаряче, мов вогонь, українське слово, що є зброєю в умілих руках. Воно може ранити та вбити. Руйнує стіни та проривається гучною луною крізь епохи. Слово вічне. Воно передається з молоком матері. Саме це слово, що було здобуте в одвічних боях нашого духу за волю. Воно є незмінною складовою в нападі та захисті під час якраз інформаційної війни, що точиться поруч із кожним з нас. І вміле володіння словом - це великий крок до перемоги.
Саме ці три мої патрони є повсякденними супутниками у боротьбі за Україну. Незалежну, сильну, могутню. Взявши їх на озброєння, нас чекатиме перемога на всіх фронтах. Перемога Волі, Духу та Слова, а значить і перемога національних інтересів та України.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825190
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2019
автор: Володимир Ухач