Моє село влягалося до сну,
Лиш хлопчаки збиралися не спати…
Хотіли стріти зіроньку ясну
І постояти, як колись, на чатах.
В новій конюшні, там де рисаки,
Їх всіх гонили в ніч на пасовисько.
А, як цьому раділи хлопчаки,
Тут козаком вдавав себе хлопчисько.
Вони всі знали, що таке галоп,
Бо риссю з них ніхто не їхав зроду…
Раділи, як долали «перекоп»
І крик «Ура!» їм був у нагороду.
Вони з конюшні вигнали коней,
Підняв пилюку табунець конячий.
Торкалась грива хлопцям до грудей,
Йшли у галоп дорослий –не дитячий…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825111
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2019
автор: Віталій Назарук